неділю, 12 лютого 2017 р.


 Атестаційна робота


     Використання  біблійних  сюжетів  на  уроках  християнської  етики.
_______________________________________________________
(назва)


                                                                       ГОРЯНА  С.І.   
(прізвище, ініціали)
вчитель _християнської етики
КЗ Чумаківсська СЗШ_
Дніпропетровського  району
Дніпропетровської області
слухача курсів етики та
основ християнської етики,
група ЕХЕ _________.
Куратор: Рогова О.Г.











                                 Дніпропетровск,  2016__ р
Духовність людини є складовою її досвіду, який започатковується з моменту її народження і поповнюється до кінця життя. Цінності з їхньою духовною спрямованістю сприймаються, з одного боку, шляхом пізнання й усвідомлення їх людиною завдяки різним формам  опредмечування  — у вигляді кодексів (вербальних «правил», настанов і понять), різних форм культури та поведінки інших людей, а з іншого, шляхом духовного сприйняття їх на основі віри, яка слугує містком між людиною та ідеалом. На важкій дорозі життя людина користується порадами і свого розуму, і своєї віри. Вона завжди перед вибором, часом долає себе, а часом падає на цьому шляху, піднімається і йде далі. І вся сутність виховання полягає у тому, щоб людина, від природи і зла, і добра, водночас розвинула в собі прихильність до Добра, потребу йти дорогою Добра, робити щоденний вибір саме Добра.
Ми живемо в той час, коли наше духовне сприйняття зруйноване хтивістю та безсоромністю. Відступ від моральних норм став звичним явищем, а хороша поведінка - відхиленням. Індивідуальна свобода одержала схвалення громадськості. Усі ці виклики жорстко проектуються на всі сфери суспільного життя, особливо на стан сучасної освіти, що зазнає суттєвих моральних, духовних втрат і збитків. Реформи, що відбуваються в галузі освіти, безсилі перед новими соціальними викликами. Сучасна освіта поступово втрачає своє основне призначення - виховання толерантної, високоморальної, християнської особистості.
Мета формування духовності — це виховання в дітей і молоді високих інтелектуально-моральних інтересів і запитів, ціннісних поглядів, орієнтацій і переконань; створення таких умов, які сприяли б розвитку моральної активності дитини; формування моральної спрямованості її психічної діяльності, моральності потягів, інтересів, поглядів, думок, переконань.
Християнське виховання пробуджує віру, відкриває мудрість Божих законів, за якими здавна жили наші предки, формує високі моральні чесноти, що приводять людину до гармонії зі світом і власним сумлінням. У  зв’язку  з цим роль Біблії  у вихованні  школярів  набуває особливого значення.  Це найвидатніша книга в історії людства , що увібрала народну  мудрість, втілила моральні основи  людського життя. Це  джерело не просто явище  культури, воно є основою духовного буття світу . Саме  в Біблії  Книзі усіх книг - можемо знайти шляхи  вирішення різноманітних проблем: життя  і смерті, долі і  душі людини, добра і зла. Вона  вчить нас, як  жити, що можна робити , а чого  ні. Вона  заспокоює в небезпеці,  підбадьорює в нещасті і просвічує світлом  життя в часи  смутку та горя. Вона допомагає  одинокому мандрівникові. Безбожник і  гордій тремтять перед  лицем її пророцтв, але для тих,  хто в смутку і стражданні , вона є ніжною і  люблячою матір’ю.
     Саме  в  Біблії  є можливість подати, молодому поколінню на підставі ознайомлення з біблійними сюжетами та євангельськими подіями, оцінку своїм вчинкам з точки зору етичної вартості, моральної правди і ці вартості впроваджувати в життя.
     Використовуючи біблійні сюжети  на уроках  християнської  етики  в 6 класі  ми вчимося жити,  виховувати  у  учнів:  чуйність до потреб ближніх  на прикладі  життя  судді  Самуїла. Іісус  Христос  в  Євангелії  навчав  своїх  слухачів  завжди  поводитись  так,  як  би  вони  з  хотіли ,  щоб  до  них  ставилися  інші. Вміти  чути  і  прислухатися  до  потреб  інших,  завдання  кожного  християнина.
      Бути  мужніми  як  Давид ,  який  переміг  Голіафа. Біблійна  історія  про Давида  та  Голіафа  дозволяє  зробити  учням  такі   висновки . Вчинок  Давида  показує,  що  мужність – категорія  духовна,  і  іноді  не  має  нічого  спільного  з  фізичною  силою,  здоров’ям,  а тим більше   з  нахабством   і  зазнайством.  Основа  мужності,  як  і  інших  чеснот – любов, в  даному  випадку – любов  до  своєї  країни, яка  робить  мужніми  не  тільки  воїнів,  але  і  жінок  і  дітей,  що  відважно  ідуть  на  страждання і навіть  смерть  заради  своєї  Батьківщини  та  віри.
      Прикладом  прояву   сили і  шляхетності  є  біблійна  розповідь  про  стосунки  Саула  і  Давида. Ознайомившись  з  нею  учні  розуміють,  що  справжньою  ознакою  сильної  людини  є  благородство, доброта і  врівноваженість. Позбавлена  цих  якостей  потужна  фізична  сила  стає  руйнівною,  некерованою,  загрозливою  для  людських  відносин,  життя  та  здоровя. За  цим – жертовність. Здатність,  не  зраджуючи  переконанням  і  маючи  силу ,  «сховати  меча». І  нарешті,  благородство  припускає  не осудження й  прощення  супротивника,  іншої  людини. Аж  до  тих  слів, що  вимовив Христос  з  Христа: «Отче,   пробач  їм,  бо  не  відають,  що  творять».
      Біблійний сюжет  про  мудрого  царя  Соломона  допомагає  учням  розібратися  з  поняттями  мудрість  і  освіченість  і  дати  відповідь  на  запитання : Чи  існує  відмінність  між  освіченістю  і  мудрістю?  Що  характерно  для  мудрої  людини?  Кому  належить  істинна  мудрість?  Як  пов’язані  мудрість  і  освіта  в  житті?  Важливо,  щоб  діти  зрозуміли,  що  знання  і  мудрість -  далеко  не  одне і  теж . Людина  може  мати  вищу  освіту , але  не  мати  мудрості.  Для  прикладу,  розумна  людина  може  розпізнати,  коли  хтось  іде  у  неправильному  напрямку  і  попередити  про  небезпеку.  Мудрий  передбачає  лихо  і  підготовлюється  до  нього,  формулює  корисні  думки  та  ідеї,  намагаючись  осягнути  Божу  мудрість – пізнання  різниці  між  добром  і  злом,  та  обирання  при  цьому  тільки  добра.
       Над  питанням,  що  таке  добро  і зло  люди  розмірковували  і  будуть  розмірковувати,  мабуть,  вічно.  Опрацьовуючи  біблійну  історію  про  Святого  пророка  Єлисея  учні  знаходять,  що  ї  добро,  за  що  любив  народ  Єлисея:  за  небайдужість  до  чужого  горя,  за  співчутливість  до  бідної  вдови,  за  те,  що  вимолив  дитя  для  бездітної,  за  відсутність  гордині,  за  справедливість,  за  вдячне  серце. Хіба  це  не  повчання,  якою  повинна  бути  людина? Святе  письмо  розповідає  про  дуже  повчальний  епізод:  прагнення  слуги  Єлисея  Гієзії  розбагатіти  неправдою. Пророк  Єлисей  допоміг  вилікуватися  воєначальнику  війська  сирійського  Неєману  від  прокази. Після  одужання  Неєман  повернувся  до  Єлисея  з  дарами,  але  пророк  нічого  не  прийняв  від  нього,   відправивши  його  додому. Слуга  Єлисея  Гієзій  наздогнав  Неємана  і  взяв  у  нього  срібло  і  одяг  від  імені  пророка.Коли  пророк  викрив  його  брехню  сказав  йому  «  разом  з  сріблом  Неємана  хай  перейде  до  тебе  і  хвороба  його». За  словом  пророка  Гієзій  вийшов  від  Єлисея, вкритий  проказою,  отримавши  на  все  життя  щеплення  від  користолюбства  і  брехні . Цей  біблійний  сюжет  вражає дітей,  але  і  повчає,  що  багатство  здобуте  брехнею  не  принесе  користі. Учні  переносять  цей  сюжет  в  сучасне  життя  трактуючи  поняття «  багаті  світу  цього»  і  обирають  свій  шлях  до  багатства.
     Останнім  часом  ми  приділяємо  велику  увагу  патріотичному  вихованню  молоді. Високі  приклади  патріотизму  наводить  на  своїх  сторінках  Біблія.  Особливо  вражаючий  приклад  любові  до  свого  народу  в  Старому  Завіті  показав  пророк  Мойсей. Коли  ізраїльський  народ  зрадив  своєму  Богові  та  вклонився  золотому  теляті,  сильно  зайнявся  гнів  правди  Божої. Мойсей  почав  молитися  на  горі   про  народ,  що  погрішив,  не  сходячі  40  днів  і  40 ночей  з  місця:  «О  коли  б  Ти  простив  їхній  гріх! А   ні,  то  викресли  мене  з  твоєї  книги,  що  Ти  написав» (Вих.32,31). Молитва  Мойсея,  який  для  порятунку  своїх  побратимів  готовий  був  пожертвувати  своїм  життям,  була  почута. Схожий  приклад  з  Нового  Заповіту  ми  бачимо  в  житті  апостола  Павла. Головне  довести  учням,  що  любов  до  Вітчизни  та  до  рідного  народу  народжує  найвищий  прояв  християнської  любові – самопожертвування,  про  яке  говорить  Христос: «Немає  більше  тієї  любові,  як  якщо  хто  покладе  душу  свою  за  друзів  своїх» (Ін.13,15). В   дні  мирного життя  самопожертвування  християнина  виявляється  в  самовідданій  праці  задля  благополуччя  та  процвітання  Батьківщини, а в  лиху  годину,  годину  небезпеки – в   готовності  ризикувати  та  навіть  покласти  своє   життя  для  порятунку Вітчизни  та  її  незалежності.
 Це  тільки  окремі  приклади  використання  біблійних  сюжетів  на  уроках  християнської  етики  в  6  класі. Але    Біблію  писали в  різні  часи  і  різними  мовами,   над  нею  працювали  шістдесят  поколінь  авторів  упродовж  тисяч  років,  писали  під  впливом  Духа  Святого  тому  вона  і  зараз  є повітрям людської душі, у просторі якого тримаються крила таких людських чеснот, як людяність, доброта, чесність і співчуття; ця Книга лікує рани; у ній наше спасіння, для душі воскресіння; вона вчить жити за християнськими законами. І саме  на  уроках  християнської  етики  є можливість подати, молодому поколінню на підставі ознайомлення з біблійними сюжетами та євангельськими подіями, оцінку своїм вчинкам з точки зору етичної вартості, моральної правди і ці вартості впроваджувати в життя.
                                                                     Література:
1. Лахно А.І.,. Варенко В.М. Християнська етика (в поняттях і категоріях). Навч. Посібник. Київ: Видавництво європейського університету, 2002 – С.212.
2. А. Калашник. Педагогічно-методичні підходи та дидактичний матеріал до уроків християнської етики. Навчально-методичний посібник . – Тернопіль, 2007.
 3. Александра М., Крижанівська В. Біблійні сюжети у творчості майстрів італійського відродження //Історія в школі. – 2001. – №7. – С.41-44.
4. Біблія в переказі для дітей. Старий і новий завіт. – 3-є вид., перегл. і удоскон. – К.: Українське біблійне товариство, 2003.

5. Васкевич О.В. Уроки християнської етики: Методичні розробки уроків для учнів 6 класу / О.В. Васкевич – Вінниця: Глобус-Прес, 2006. – 106 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар