Громадянсько- патріотичне виховання  краса і велич символів державних мета: розповісти учням про державні символи України (прапор, герб та гімн), історію їхнього становлення; виховувати почут- тя патріотизму до своєї держави й пошани до співвітчизників, які відстоювали незалежність України. обладнання: аудіозапис музики та Державного Гімну України, Держав- ний Прапор України, зображення Державного Герба Украї- ни, вишиті рушники, глечик із житнім колоссям, волошками та маком, паляниця, добірка книжок та фотоальбомів на тему «Історія українського герба». дійові особи в едуча в едучий Учні-читці (дванадцять осіб) т анцювальний гурт учнів Захід відбувається в класі. Приміщення прикрашено рушниками, кетягами калини, квітами. Біля класної дошки на видному місці стоїть синьо-жовтий прапор — Державний Прапор України. Над ним прилаштовано велике зображення тризуба — Державний Герб України. Поруч із прапором стоїть невеликий столик, укритий вишитим рушником, на ньому — глечик із житнім колоссям, квітами волошки та маку. Поруч із глечиком лежить паляниця, прикрашена гронами калини. Біля бокової стіни класу влаштована виставка книжок та фотоальбомів на тему «Історія українського герба». Звучить спокійна музика. До залу входять у ч н і - ч и т ц і та в е д у ч і. 1-й учень (на фоні музики) Ти не тільки там, де княжий Київ, Де горять тисячоліть хрести. Україно, ти неначе мрія, Що її чужим — не досягти! 9 2-й учень Ти живеш у гуркоті турбіни, У гнізді орлинім на шпилі, І у слові першому дитини, І у надрах нашої землі. 3-й учень Ти у всіх країнах, Україно, В образі нестримного крила, Бо усюди є така людина, Що тобі на вірність присягла. Музика стихає, у ч н і - ч и т ц і сідають на свої місця. в е д у ч а. Національні символи в усіх народів і в усі часи були відображенням високого духу нації, його своєрідним ге- нетичним кодом. А прагнення людини дізнатись про історію своєї держави, про витоки її формування завжди було ознакою високодуховної та патріотичної особистості. в е д у ч и й. Наша сьогоднішня зустріч буде присвячена тим символам України, за якими її впізнає весь світ. Це — Держав- ний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн. Історія цих символів стала невід’ємною частиною історії і нашої Бать- ківщини. Вони були не просто обрані урядом та затверджені парламентом країни, ні — вони були вистраждані багатьма по- коліннями наших співвітчизників, які боролись за святе пра- во людини — пишатися своїм народом, своєю мовою, своєю культурою. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 4-й учень О прапор наш, Вкраїни стяг шовковий, Як сяєш ти в повітрі золотім! І хто б сказав, скільки страждань і горя Блищать слізьми у полиску твоїм. 10 5-й учень А скільки щастя в полиску яскравім, Скільки в нім віри, сонця і знань До правди і сили, до міцної волі, Скільки посвят і великих поривань! 6-й учень Як маєш ти! У лопоті шовковім Палкі, таємні шелести вогню. Й шумлять в тобі козацькії хоругви, Що в бій несли Пречисту Покрову! 7-й учень В твоїх складах двобарвної тканини Є дух боїв і гостре слово лез. А разом — мир і правда України, Простори нив і моря синій плес. 8-й учень О, стягу наш, освічений стражданням, О, гасло чину й забуття. В майбутнім хай тобі буде надбанням У наших вчинках розум завзяття. У ч н і - ч и т ц і сідають на свої місця. Наперед виходять в е д у ч і. в е д у ч а. Прапор як символ об’єднання людей виник ще за античних часів і набув поширення в Європі в середні віки. Прапор Руської землі мав червоне поле із зображенням на ньому золотого тризуба або двозуба. А полотнище Галицько- Волинського князівства виготовлялося з тканини блакитного кольору й мало за герб зображення золотого лева. в е д у ч и й. Продовженням розвитку історії прапора Украї- ни стало XVIII століття. На знаменах Київського, Чернігівського та Лубенського полків на синьому або блакитному тлі проступали золоті та червоні хрести й інші знаки. в е д у ч а. А вже з XIX століття жовто-блакитний прапор на- полегливо заявляє про себе. Так, 1848 року мешканці Львова 11 підняли на міській ратуші український національний прапор. І австрійська влада була змушена прийняти цей виклик нашо- го народу. Вона дозволила українцям використовувати жовто- блакитну символіку. в е д у ч и й. А 22 березня 1918 року Законом про Державний Прапор Української Народної Республіки було остаточно за- тверджено форму й кольори нашого прапора. Ініціатором при- йняття цього важливого закону був Михайло Сергійович Гру- шевський. Після перевороту гетьмана Павла Скоропадського жовто-блакитний прапор було замінено на синьо-жовтий. Са- ме таким і дійшов він до наших днів. в е д у ч а. Потім були довгі десятиліття боротьби нашого народу за те, щоб український стяг зайняв належне йому міс- це — замайорів над Києвом, над усією Україною. У наш час уперше синьо-жовту стрічку, прикріплену до одя- гу, використали львів’яни під час мітингу 12 березня 1989 року. А згодом маленькі блакитно-жовті прапорці затріпотіли в ру- ках учасників «живого ланцюга» 22 січня 1990 року. Узявшись за руки в містах, селах та вздовж великих трас, наші земляки символічно об’єднали Західну і Східну Україну, продемонстру- вавши таким чином свою єдність як народу. в е д у ч и й. А перший національний прапор для Києва по- шила львів’янка Наталя Кареліна-Лучко. Він був піднятий на щоглі біля будинку Київської міської ради 24 липня 1990 ро- ку. Синьо-жовтий прапор на будинку Верховної Ради України урочисто підняли 4 вересня 1991 року. Наперед виходить у ч е н ь - ч и т е ц ь. 9-й учень Прапор — це державний символ, Він є в кожної держави; Це для всіх — ознака сили, Це для всіх — ознака слави. Синьо-жовтий прапор маєм: Синє — небо, жовте — жито; Прапор свій оберігаєм, 12 Він — святиня, знають діти. Прапор свій здіймаєм гордо, Ми з ним дужі і єдині, Ми навіки є народом Українським в Україні. в е д у ч а. Другий символ України — це її герб. Історія на- шого Державного Герба сягає сивої давнини. Спочатку герби карбувалися на княжих грамотах, монетах. в е д у ч и й. Учені-історики вважають, що колись тризуб був знаком родових старійшин чи племінних вождів. А згодом йо- го зображення стали використовувати як тавро. За давньогрецькою міфологією, бог морів Нептун тримав у руці тризубець. Інші древні перекази свідчать, що жовта та блакитна фарби були символами легендарної Атлантиди, на- щадками якої вважали себе наші далекі пращури. Існує версія, що тризуб символізує так звану Трійцю Життя: Мудрість, Знання і Любов. в е д у ч а. Найперші спогади про тризуб як символ держави ми знаходимо на території України. Вони датувалися першими століттями нашої ери в Боспорському царстві й використовува- лися як родові знаки боспорських царів. У VI—VIII століттях цей знак знаходимо на Полтавщині та Київщині. За княжих часів тризуб почав набувати сучасної форми. Так, на деяких давніх та середньовічних храмах збереглися знаки у вигляді тризуба. А в XV—XVI століттях тризуб зустрічається в Україні як складовий елемент геральдичних знаків окремих знатних династій та родів. в е д у ч и й. Після 1652 року гетьмани та козацтво України, хоч і під «наглядом» Російської імперії, але все ж таки само- стійно розвивали свою національну культуру й продовжува- ли традиції використання нашої національної символіки. Три- зуб був визначальною ознакою на корогвах козацьких полків. в е д у ч а. Протягом століть тризуб був поширеним зна- ком по всіх князівствах Київської Русі, за тривалий час він зазнав певних змін, але все-таки зберіг свою первісну основу 13 в зображенні. На сьогоднішній день відомо аж понад 200 різ- новидів тризуба. Дослідники походження цього знака вислов- люють багато думок щодо його суті. Існують припущення, що тризуб символізує єдність Бога-Отця, Бога-Сина та Бога-Ду- ха Святого. в е д у ч и й. Сучасний герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю. У наш час тризуб став і симво- лом відродження Батьківщини та її традицій, продовженням славних сторінок нашої історії. Тризуб як Малий герб суве- ренної України був остаточно затверджений Верховною Радою 19 лютого 1992 року. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 9-й учень Як птах золотий в переливах, На прапорі грає, горить. Це знак наш, це фабрики й ниви, Це символ, що будемо жить. 10-й учень Це хліб наш, вугілля і цукор, Степи плодовиті, моря... Це в праці змозолені руки, Що подвигом завжди горять. 11-й учень Це наша любов, наша мужність,— Вогняний порив боротьби, Це наша згуртованість дружня, Це пісня нової доби... 12-й учень Це юність, це клич покоління, Що йдуть крізь життєву грозу, Це слава твоя, Україно,— Золотий непокірний Тризуб! в е д у ч а. Гімн — це по своїй суті урочистий музичний твір. Літературною основою гімну є твір, сповнений символікою та 14 високим пафосом. Від будь-якої іншої пісні гімн відрізняєть- ся урочистою мелодією розміреного (частіше маршового ха- рактеру). Поняття «гімн» протягом віків змінювалося. У Ста- родавній Греції гімнами називали пісні, присвячені визначним подіям, героям та богам. У часи Середньовіччя були поширені духовні гімни, а в періоди визвольної боротьби гімни викону- вали роль бойових, закличних пісень. в е д у ч и й. У наш час гімн виконує роль символу тієї чи ін- шої держави. Походження гімну України також доволі цікаве. Слова урочистої пісні «ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках XIX століття Павло Чубинський — український поет, фольклорист і етнограф. Уперше текст твору був надрукова- ний 1963 року. Він швидко розійшовся в рукописах і надруко- ваних текстах. Спочатку його навіть приписували перу Тараса Григоровича Шевченка. в е д у ч а. На музику вірш майбутнього гімну поклав ком- позитор Михайло Вербицький. На жаль, доля гімну України також була нелегкою. За виконання цього твору наші співвіт- чизники переслідувалися радянською владою, потрапляли до в’язниць. І лише 29 січня 1991 року в місті Бориспіль його виконанням було урочисто вшановано пам’ять Павла Чубинського. А 16 січня 1992 року Верховна Рада України затвер- дила гімн як Державний Гімн України, трохи замінивши сло- ва «Ще не вмерла Україна і слава, і воля» на «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». в е д у ч и й. Державний Гімн України звучить і при цере- монії підняття Державного Прапора на щоглу. Під час звучан- ня гімну України слід пам’ятати, що присутні мають встати й віддати належне головній пісні держави: цивільні — поклас- ти праву руку на серце, військові — віддати честь. Усі мають стояти лицем до прапора України. в е д у ч а. Тож давайте і ми зробимо так само і вшануємо символи нашої вільної Батьківщини. Звучить аудіозапис Державного Гімну України. Усі глядачі та учасники заходу встають, слухають гімн. 15 Звучить лагідна музика. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 1-й учень (на фоні музики) Любіть Україну, як сонце любіть, Як вітер, і трави, і води, В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди!.. 2-й учень Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. 3-й учень Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками. Любіть Україну всім серцем своїм І всіма своїми ділами. 4-й учень Любіть у коханні, в труді і в бою, Як пісню, що лине зорею, Всім серцем любіть Україну свою,— І вічні ми будемо з нею. Виховний захід закінчується оглядом виставки. 16 конституція — основа моєї держави мета: розповісти учням про історію створення Конституції України, основні її засади; виховувати почуття патріотизму до своєї держави. обладнання: аудіозапис музики та пісні «Україна» (слова та муз. Тараса Петриненка), портрети Ярослава Мудрого, Пилипа Орлика та Михайла Грушевського, державна символіка, «Конституція України». дійові особи в едуча Учні-читці (вісім осіб) Пісенний гурт учнів Виховний захід відбувається в шкільній бібліотеці. Приміщення прикрашене жовтими та блакитними повітряними кульками і стрічками, державною символікою. Угорі, на видному місці, прилаштовано портрети Ярослава Мудрого, Пилипа Орлика та Михайла Грушевського, під ними — яскравий плакат із назвою заходу. Звучить лагідна музика. Наперед виходять у ч е н ь - ч и т е ц ь і в е д у ч а. 1-й учень Україно, в паростках надій, Із широкою, як степ, душею, В думі сивій, волі молодій — Переймаюсь долею своєю. в е д у ч а. Добрий день, друзі. Сьогодні ми поговоримо з ва- ми про Конституцію. Відомо, що кожна держава, окрім своїх символів (гімну, прапора та герба), має ще й Конституцію. Цей документ є першорядним і найважливішим. А що, на вашу думку, може означати слово «конституція»? 17 Учні відповідають на запитання, дають свої варіанти значення слова. Слово «конституція» в перекладі з латинської мови озна- чає «устрій», «установлення». Згодом цим словом став нази- ватися звід основних законів держав. Давайте ще поміркуємо. Як ви гадаєте, чому для держави так важливо мати свою Конституцію? Учні відповідають: «Конституція визначає головний порядок у державі та права її громадян». в е д у ч а. Так, наш світ підкоряється певним законам: є за- кони природи, які упорядковують життя на Землі, є закони Божі — закони найвищої моралі, що допомагають нам відокремлювати добро від зла. А є державні закони — правила існування в суспільстві, яких мають обов’язково дотримува- тися всі громадяни тієї чи іншої країни. Як ви вважаєте, чи могла б людина обійтися без цих за- конів? Яке б було її життя? Учні висловлюють свої думки щодо запитання. В е д у ч а доповнює й узагальнює відповіді. Важко жити, працювати, творити в хаосі, безладді, керу- ючись лише одним правилом: що хочу — те й роблю. І то- му ще з давніх часів люди почали упорядковувати своє жит- тя. Спочатку, мабуть, це були просто загальні домовленості, але згодом вони стали непорушними правилами. А найваж- ливіші з правил стали законами й увійшли до окремого зводу, що потім отримав назву конституція. Кожна держава має свою конституцію і вважає її найцін- нішим документом. У цьому документі закладено основу держави — її суспільні й національні цінності, життєво важливі права та свободи громадян. Конституція — це гордість країни, день її прийняття вважається великим святом. Скажіть, що вам відомо про Конституцію України, коли вона була прийнята? Учні відповідають: «Конституція України — звід найголовніших законів нашої держави. Її було прийнято 28 червня 1996 року». 18 Путь становлення Української державності довгий і тер- нистий. Отже, й історія нашої Конституції також тривала. А бере вона початок ще з часів Київської Русі. Звучить лагідна музика. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 1 - й у ч е н ь. XІ століття. Київська Русь. Часи князюван- ня великого, могутнього Ярослава Мудрого. Ним було скла- дено «Руську правду» — перший державний документ, який визначав права всіх верств суспільства у князівстві. Нині ві- домо близько 106 списків цього документа, зроблених протя- гом XIII—XVII століть. 2 - й у ч е н ь. Протягом XIII—XVII століть у містах Украї- ни, Білорусі запроваджується Маґдебурське право. На його основі в містах почали створюватися органи місцевого вря- дування — магістрат. Громадяни звільнювалися від феодаль- них повинностей, і суспільне життя міста відтепер визначала громада. Застосування Маґдебурського права в Україні було при- пинено Катериною II в 1786 році. Але в Києві воно діяло аж до 1835 року. 3 - й у ч е н ь. У 1710 році відомий український гетьман Пилип Орлик склав першу демократичну Конституцію, пов- на назва якої була такою: «Пакти і конституції законів і воль- ностей Війська запорозького». Цей документ уперше встанов- лював державний суверенітет України й визначав її кордони. 4 - й у ч е н ь. 29 січня 1918 року в IV універсалі Української Центральної Ради було проголошено створення Української Народної Республіки. 29 квітня того ж року на сесії Центральної Ради було за- тверджено Конституцію Української Народної Республіки. Автором її став Михайло Грушевський. в е д у ч а. За часів існування Радянського Союзу було при- йнято чотири конституції, що поширювалися і на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР). 19 А 24 серпня 1991 року Україна заявила світовій спільноті про себе як про незалежну й вільну державу. З того дня наша країна почала свою розбудову. 5 - й у ч е н ь. З 20 вересня 1994 року Верховною Радою України було створено Конституційну комісію, яка розроб- ляла нову Конституцію нашої молодої держави. І 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію України. в е д у ч а. Ось таким довгим, складним і тернистим був шлях створення Конституції України. Які ж державні й осо- бистісні цінності вона проголошує? Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 6 - й у ч е н ь. У Конституції нашої держави записано (чи- тає витяги статей Конституції України): Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Державними символами України є Державний Прапор Ук- раїни, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державною мовою в Україні є українська мова. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторкан- ність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 7 - й у ч е н ь. Конституція України проголошує такі права громадян (читає витяги статей Конституції України): Кожна людина має невід’ємне право на життя. Кожен має право на повагу до його гідності. Кожна людина має право на свободу та особисту недотор- канність. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. 20 Громадяни мають право брати участь в управлінні держав- ними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Кожен має право на освіту. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. 8 - й у ч е н ь. Згідно з Конституцією України кожен грома- дянин нашої держави має такі обов’язки: Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, куль- турній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конститу- ції України та законів України, не посягати на права і свобо- ди, честь і гідність інших людей. в е д у ч а. «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути». Ці слова належать видатному українсько- му мислителю двадцятого століття В’ячеславу Липинському, людині, яка присвятила все своє життя розбудові української державності. І сьогодні мені б хотілося звернутися цими сло- вами до вас, друзі. Ви — громадяни України, вам належить її майбутнє. Саме вам утілювати в життя мрії і сподівання по- передніх поколінь. Можливо, хтось із вас також стане творцем Конституції України — додасть нову важливу статтю до цього головного документа країни. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 2-й учень Розквітай, прекрасна Україно, Рідна земле, матінко моя. Хай лунає мова солов’їна, Пісня неповторная твоя. 21 Хай смереки, ясені, тополі, Квіти, луки, трави і сади Шепчуть вірші щедрі, добрі, вольні, Чисті, із джерельної води. 3-й учень Нам би вічно милуватись нею, А лихі дороги обминуть,— Дай напитись серцем і душею І піти з тобою в мрійну путь. 4-й учень Розквітай, прекрасна Україно, Хай лунає мова солов’їна, Пісня неповторная твоя. Рідна земле, матінко моя! 5-й учень Велична i свята, моя ти Україно, Лише тобi карать нас i судить. Нам берегти тебе, Соборну i єдину, I нам твою iсторiю творить. 6-й учень У згусток, спресований мудро i чисто, Вiн змiстом став наших i дiянь, i мрiй. Основа життя i мого, i Вiтчизни. I доля моя — мiй Закон Основний. 7-й учень Закон життя я схвалюю в трудi. Вiн в нашiм хлiбi, в пiснi та у словi. Законом цим зростають молодi, Законом цим красуються будови. Звучить музика. Наперед виходить п і с е н н и й г у р т, виконує пісню «Україна». 22 Гурт учнів (разом) Дороги іншої не треба, Поки зорить Чумацький Шлях. Я йду від Тебе і до Тебе По золотих Твоїх стежках. Приспів: Україно! Україно! Після далечі доріг Вірне серце Твого сина Я кладу Тобі до ніг. Мені не можна не любити, Тобі не можна не цвісти. Лиш доти варто в світі жити, Поки живеш і квітнеш Ти. Приспів. Бо ми кохаєм до нестями І ще не скоро наш кінець. Ще, може, нашими серцями Розпалим тисячі сердець. Приспів. Ще свічка наша не згоріла. Ще наша молодість при нас. А те, чи варте наше діло, То скажуть люди, скаже час. Приспів. Виховний захід закінчується. 23 ми відсьогодні — громадяни України мета: через символічну урочисту посвяту формувати в учнів стар- ших класів громадянське самоусвідомлення; виховувати ша- нобливе ставлення до державних символів України і відчуття гордості за свою державу. обладнання: аудіозапис урочистої музики та пісні «Україна» (слова та муз. Тараса Петриненка), державна символіка України, портре- ти видатних синів України (письменників, істориків, політиків, учених, спортсменів і та ін.). коментар: для проведення заходу організатори мають заздалегідь попіклуватися про виготовлення шкільних посвідчень «Грома- дянин України» для старшокласників. На виховний захід запро- шують батьків старшокласників. дійові особи 1-й ведучий 2-й ведучий Учні-читці (десять осіб) д иректор школи Представники батьківського комітету школи б атько м ати Виховний захід відбувається в актовому залі школи. Приміщення прикрашене жовтими і блакитними повітряними кульками, портретами видатних синів України та державною українською символікою. Центральна стіна прикрашена задрапірованими полотнищами жовтого та синього кольору, вгорі прилаштовано плакат із назвою свята. Батьки старшокласників займають місця глядачів. Звучить музика. До залу входять в е д у ч і та у ч н і - ч и т ц і. 24 1-й учень Якось засяють шляхи золоті За небокраї, в безмежні долини. В душу впаде, наче вперше в житті: Ти народився на Україні! 2-й учень Аж задихнеться душа молода. Комір тужавий рвонеш в нетерпінні. Груди наповнить польоту жага: Ти народився на Україні! 3-й учень Мить сокровенна, як вишня в цвіту. Сяють слова, золоті і нетлінні, Рідні до болю, рівні життю: Ти народився на Україні! 1 - й в е д у ч и й. Добрий день, шановні гості нашого свята! 2 - й в е д у ч и й. Ми щиро вітаємо всіх вас у цьому залі. Сьогодні наша школа відзначає чудову подію: незабаром юна- ки і дівчата, яким виповнюється шістнадцять років, стануть громадянами України. Розумне, талановите, працьовите моло- де покоління зробить перший крок у відповідальне і свідоме доросле життя. 1 - й в е д у ч и й. Батьки та вчителі з нетерпінням чекають тієї миті, коли молодь візьме в руки найголовніший у своєму житті документ — паспорт громадянина України. І ця важли- ва мить обов’язково настане. Сьогодні ж ми проведемо символічну урочисту посвяту хлопців та дівчат у громадяни нашої Батьківщини. 2 - й в е д у ч и й. Тож запрошуємо вас, друзі! Звучить лагідна музика. Старшокласники парами заходять до залу, займають свої місця. 1-й ведучий (звертається до старшокласників). Кожен із вас відчуває хвилювання. Здається, що вчора ви були діт- лахами. Проте час не стоїть на місці, спливає за роком рік. 25 І батькам уже доводиться усвідомлювати: діти їхні вже подо- рослішали і стоять біля порога, за яким — широкий світ, са- мостійне життя. 2 - й в е д у ч и й. Закон «Про громадянство України» від 8 жовтня 1991 року зазначає, що право на громадянство є од- ним із найголовніших прав людини. Отже сьогодні ми свят- куємо надання його нашим старшокласникам. 1 - й в е д у ч и й. Любі друзі! Нехай цей день, як особлива дата, Вам стане провідною зіркою в житті, І кожен рік плекайте у душі це свято, Хай рушником вам стеляться путі. 2 - й в е д у ч и й. Урочисте вручення посвідчень юним грома- дянам України проводить директор школи… (називає ім’я та по батькові директора). Наперед виходить д и р е к т о р ш к о л и. д иректор (звертається до старшокласників). Дорогі стар- шокласники! Незабаром ви одержите основний документ, що затвердить вашу належність до нашої Вітчизни — паспорт гро- мадянина України. Отримання його — урочиста подія в житті кожного підлітка. Це висока честь і велика відповідальність. Ви, шістнадцятирічні юнаки та дівчата, стаєте спадкоємцями всіх надбань нашої держави. Тернистий шлях подолав український народ до незалеж- ності. Але попри всі незгоди та труднощі він зберігав і примно- жував свої культурні цінності, збагачував свою історію. Чи- мало наших славетних співвітчизників прославили Україну. Сподіваємось, що і ви, друзі, отримавши звання громадянина України, із гідністю пронесете його крізь життя. Звучить музика. В е д у ч і запрошують старшокласників вийти наперед. До д и р е к т о р а ш к о л и підходить у ч е н ь - ч и т е ц ь, бере папку з текстом «Слово Батьківщині». 4-й учень (читає). Одержуючи посвідчення громадяни- на України, я урочисто обіцяю тобі, Батьківщино, носити це 26 звання з честю й гідністю. Своєю сумлінною працею примно- жувати твою славу, багатство, самостійність і незалежність. Понад усе цінувати працьовитість, відданість добрій справі, чесність, патріотизм і справедливість. Урочисто обіцяю поважати свою державу, дотримуватися законів Конституції України, берегти і збагачувати культуру свого народу, бути вірним заповітам славетних синів Украї- ни. Обіцяю! Усі старшокласники разом повторюють: «Обіцяю!» Звучить тиха лагідна музика. Д и р е к т о р ш к о л и вручає старшокласникам посвідчення «Громадянин України». Після цього звучить Державний Гімн України. 1 - й в е д у ч и й. Юні друзі! Відбулася знаменна подія — ко- жен із вас одержав символічне посвідчення громадянина Ук- раїни. Наша школа вітає всіх вас. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 5 - й у ч е н ь. Україно! Не зміряти й віками Вроду твою журавлину, Не завіяти навіть снігами Мову твою тополину. 6 - й у ч е н ь. Україно! Під небом твоїм Калинові пливуть острови, У зелених вітрилах Вишневі гудуть заметілі. 7 - й у ч е н ь. Україно! Я — промінь живий В твоїм сонячнім тлі! З твого цвіту і грому Я на світ народивсь, Україно. Старшокласники повертаються на свої місця. Наперед виходить в е д у ч и й. 27 2 - й в е д у ч и й. Найдорожчі у людини є і будуть батьки. Сьогодні вони теж присутні на нашому святі й хочуть від щи- рого серця привітати вас. Наперед виходять п р е д с т а в н и к и б а т ь к і в с ь к о г о к о м і т е т у. М а т и тримає рушник із хлібом. б атько (звертається до старшокласників) Ви — спадкоємці цінностей держави, Ви — наша гордість, наш наступний крок, Тож обіцяйте виконати справу, Яка прославить гордий наш народ! м ати Запам’ятайте добре ці хвилини, Нехай привітним буде до вас світ. Ви нині — громадяни України, Надія нашої держави, її квіт! Звучить лагідна музика. П р е д с т а в н и к и б а т ь к і в с ь к о г о к о м і т е т у передають старшокласникам хліб на рушнику. 1 - й в е д у ч и й. Дорогі старшокласники! Батьки піднесли вам хліб-сіль — дар від усього нашого народу, що зігрів зерно теплом своїх долонь, зростив і зібрав урожай. 2 - й в е д у ч и й. Хліб і сіль — символи праці й життя, лю- бові й добра, сердечності й гостинності. Так повелося в нашого народу здавна. Тож прийміть із батьківських рук цей неоцінен- ний дар. Хай рушником стелиться ваша життєва дорога, і не- хай вона буде щедрою на добро, як хліб. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 8-й учень Ми будемо вчитись, Щоб наша держава Знову могутньою, сильною стала. Хай зіркою в світі засяє єдина Велична, прекрасна, багата Вкраїна. 28 9-й учень Ми дружно і спільно Почнем працювати, Прекрасне майбутнє Вкраїни плекати. 10-й учень Нехай панує на землі добро, Співає мати пісню колискову, Хай наш славетний батечко Дніпро Поважно лине в далеч світанкову. Звучить пісня «Україна». Усі учасники заходу виходять до глядачів. 1 - й в е д у ч и й. Ось і добігає кінця наша урочистість. 2 - й в е д у ч и й. Дуже хотілося б, щоб вона запам’яталась усім присутнім у цьому залі на довгі роки. 1 - й в е д у ч и й. Бажаємо вам усього найкращого. Виховний захід закінчуєть