Чумаківський ліцей Чумаківської
сільської ради
Практичний семінар «Роль
педагогічного колективу в захисті прав та гідності дітей», «Правове виховання
учнів у сучасній школі»
Заступник директора з виховної роботи
Горяна Світлана
Чумаки
2024
Тема: «Роль
педагогічного колективу у захисті прав та гідності дитини»
Мета:
виховання високоморальної особистості педагогічного працівника, яка
відповідає етичним нормам і принципам, загальнолюдській і професійній моралі;
не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до здубачів освіти закладу,
поважати їх природне право на життя, право на свободу думки, совісті,
самовираження, збереження здоров'я.
Завдання: знати законодавчу базу щодо захисту прав
дитини та протидій насильства над нею; уміти визначати поняття «насилля»,
«жорстокість», «покарання», розрізняти їх види, причини виникнення та наслідки;
визначати організаційні умови для запобігання насильству у сім’ї та дитячому
колективі; усвідомити значення власної педагогічної культури, гуманної
поведінки щодо дітей, батьків, колег, спілкування на рівних засадах.
Матеріальне забезпечення: 1 мольберта; 1 плаката; стікери з незакінченими реченнями;
лист реєстрації учасників; плакат
з правилами; плакат з зображенням дітей,
комп’ютер для перегляду відеоролікі.
Учасники семінару: класні керівники
Правила роботи семінару-практикуму: У виконанні завдань
беруть участь всі учасники; кожен має право висловити свою думку з
обговорюваного питання; промовець говорить від власного імені; один говорить —
всі слухають, не перебиваючи; учасники зберігають оптимальний темп виконання
завдань.
План
Ӏ. Організаційний
блок
1. Початок семінару.
2. Ознайомлення з планом
роботи .
3. Вправа1«Давайте
познайомимося ближче»
4. Вправа2 «Правила групової
роботи»
5. Вправа3 «Що я очікую»
ӀӀ. Практичний
блок
1.
Вправа «Захист прав дитини?»
2.
Насильство в сім'ї, шляхи запобігання"
(відеопрезентація)
3.
Вправа « Насилля, види, причини" (робота в групах)
ӀӀӀ. Рефлексійний
блок
1. Інформаційне
повідомлення «П’ять шляхів до серця дитини»
2.Зворотний зв’язок: вправа
«Що я очикую?»
Хід семінару-практикуму
Ӏ. Організаційний
блок.
Доброго дня, шановні учасники! Тема нашого
семінару «Роль педагогічного
колективу у захисті прав дитини».
Коли дитина йде в
школу, у нього з'являється маса нових обов'язків. Але не варто забувати про те,
що крім обов'язків у дитини є і права. Закон «Про освіту» перераховує основні
права дитини в школі, які обов'язково повинні дотримуватися. Педагогічні
працівники не повинні допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до здобувачів
освіти закладу, поважати їх природне право на життя, право на свободу думки, совісті, самовираження, збереження
здоров'я.
Ми усі є
свідками активізації таких негативних явищ серед учнівської молоді,
як насильство, кібертретирування, секстинг, булінг тощо, що не може не
викликати стурбованості й посиленої уваги широких кіл громадськості, освітян,
батьків.
Для дітей і
молоді несприятливі впливи середовища виявляються, на-самперед , у вигляді
складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфліктів з батьками,
друзями, вчителями, непорозумінні з оточуючими тощо), проявах психологічного та
емоційного насильства (ігноруванні, приниженні, погрозах, недоброзичливому
ставленні тощо), дії несприятливих факторів, пов’язаних з процесом навчання.
Виховний процес,
наголошується в концепції «Нова українська школа», має стати невід’ємною
складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через
навчальні предмети, так і систему позакласної роботи, роботи органів
учнівського самоврядування, взаємодії з батьками, громадськими
організаціями та державними установами, й орієнтуватися на
загальнолюдські цінності.
1.Вправа «Давайте познайомимося ближче»
На початку давайте
познайомимося. Станемо в коло, кожен учасник називає своє ім’я, потім називає
якусь одну свою характерну рису, яка починається тією ж літерою, що і його
ім’я.
Всі учасники дуже
різні, але будуть виконувати спільну роботу.
Ця вправа нам
допомогла зрозуміти, що кожна людина – окреме «Я», особистість, яка мало чим
схожа на сусіда. Ми розмовляємо по-різному, по-різному думаємо, висловлюємося,
іноді сперечаємося, але завжди маємо пам’ятати: всі люди на Землі мають
однакові права, і головне їхнє право – право бути такими, якими вони є.
2.Вправа: «Правила групової
роботи».
Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам
прийняти певні правила, за якими будемо працювати протягом нашої
зустрічі.
Правила роботи
в групі:
|
Правило |
Тлумачення |
|
Цінування часу |
Всім учасникам потрібно
бути уважними, не
відволікатися від теми
обговорення, прагнути дотримуватися регламенту. |
|
Ввічливість |
Сприяє створенню позитивної
атмосфери взаємної поваги. Учасники, поважаючи
себе та інших,
мають говорити по
черзі, не перебиваючи
один одного, пам’ятаючи,
що думка кожного
цінна і необхідна
для поповнення спільної
скарбнички групового досвіду. |
|
Позитивність |
Учасникам завжди краще
висловлювати позитивні ідеї,
здійснювати позитивні дії,
ніж ініціювати негативні
прояви – це непродуктивно, заважає
досягненню мети семінару. |
|
Говорити від
свого імені |
Слід користуватися «Я – висловлюваннями», («Я
вважаю», «Я так
думаю», «На мій
погляд» тощо). Якщо
потрібно навести не
власну думку чи
інформацію, потрібно послатися
на конкретне джерело
(людину, документ, книгу,
статтю, тощо). |
|
Правило додавання |
Нові вислови, думки
додаються до тих ,
що були оприлюднені
раніше, але не
заперечують, не спростовують
їх. На
одне запитання може
бути багато різних
відповідей, і кожний
має право на
власну думку та
її висловлювання. |
|
Конфедеційність |
Всі учасники зобов’язуються у
власних інтересах не виносити
за межі семінару інформацію
особистого характеру. |
- Чи згодні з такими правилами? Пропоную прийняти їх в
цілому
3.Вправа „Що я очікую ”.
Кожен з вас отримав по
три стікери. Подумайте та запишіть на них продовження
висловів (по одному вислову на
аркуші): «Від семінару я
очікую...»; «Від інших
учасників я очікую...»;
«Від себе я очікую...»
Підійдіть до плакату та приклейте свої
аркуші - очікування на плакат з зображення дитини, зачитуючи
вголос свої записи. Досягнувши поставленої мети семінару, збагатившись знаннями, отриманими
під час семінару, всі
учасники матимуть можливість перемістити
та подарувати свій стікери-сердечко
дитині,що зображена на плакаті,тим самим наблизитися до дитячої душі.
ӀӀ. Практичний
блок.
1.Відеопрезентація на тему: «Насильство
в сім'ї, шляхи запобігання"
Давайте переглянемо відеоролик на тему «Насильство в сім'ї, шляхи
запобігання" і ознайомимося з
видами насилля та його наслідками.
-
Що цікавого для себе ви побачили?;
-
Які висновки, для себе можете зробити?.
2. Вправа «Які
умови необхідні для захисту прав дитини?»
- Народжується дитина. Щоб вона стала людиною,
слід оточити її любов'ю, піклуванням. Звернемось до Конвенції ООН «Про права
дитини», де записано: «Кожна людська істота до досягнення 18-річного віку -
дитина».
Чому для захисту прав дитини було прийнято окремий законодавчий акт, який
називають «Світовою конституцією прав дитини», - Конвенцію про права дитини.
Тому що дитину ані в чому не можна порівнювати з дорослими».
Правила
проведення: Група сідає в півколо . Потім із числа учасників тренер
вибирає сім осіб, які одержують картки зі словами. Учасники майбутньої дії
стають спиною до аудиторії - «глядача» - та прикріплюють свої картки на груди
так, щоб до визначеного часу «глядачі» їх надпис прочитати не могли. У центр
півкола викликається учасник, який одержав картку зі словом «ДИТИНА». Потім ведучий
починає розповідати історію, запрошуючи у визначених моментах увійти в коло дії
по черзі інших з вибраних ним шести учасників. Кожний із них один із кінців
кольорової нитки, затискає в руці, а інший кінець віддає «ДИТИНІ». Таким чином,
поступово «ДИТИНА» опиняється в колі, з'єднана з кожним з інших учасників дії
кольоровою ниткою.
- Зараз я розповім вам історію, складену на підставі фактів, що мали
місце в дійсності. Отже, жила-була дівчинка. Вона росла дуже щасливою дитиною.
У неї були мама й батько, бабуся й дідусь і навіть старший брат. У дівчинки
була РОДИНА. (Ведучий виводить учасника, якому була віддана картка «РОДИНА», і
з'єднує його ниткою з «ДИТИНОЮ».)
Усі члени родини дівчинку дуже любили та піклувались про неї, вона знала тоді,
що таке дійсна ЛЮБОВ. (Виводиться учасник із карткою «ЛЮБОВ». Протягується
друга ниточка.)
Родина дівчинки була досить забезпеченою й жила у великому та світлому будинку.
(Виходить учасник із карткою «ДІМ»; протягується ниточка.)
Дівчинка ходила до ліцею , вона отримувала ОСВІТУ. (Вихід наступного учасника з
карткою «ОСВІТА», протягується ниточка.)
У такий спосіб дотримувались ПРАВА маленької людини. (Вихід учасника з карткою «ПРАВА»;
протягується ниточка.)
Дівчинка з НАДІЄЮ дивилась у майбутнє. (Вихід учасника з карткою «НАДІЯ»; протягується
ниточка.)
Але так уже сталось, що майже в один рік батько та старший брат дівчинки
загинули в автокатастрофі. Мама, не справившись із таким горем, почала сильно
пити, а бабуся й дідусь, не витримавши лиха, що прийшло, вмерли один за одним.
Так у дівчинки не стало РОДИНИ. (Ведучий входить у коло й перерізає ножицями ниточку
«ДИТИНА»-«РОДИНА».)
А разом з рідними пішла й ЛЮБОВ. (Розрізає нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ».)
У дівчинки не стало й ДОМУ. (Ведучий ріже нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»), тому що мама
продала його за борги. Дівчинка разом з мамою опинилась на вулиці. Вона
перестала ходити до ліцею. (Ведучий обриває нитку «ДИТИНА»-«ОСВІТА».) Права
дівчинки не дотримувались, тому що з нею поруч не було дорослих, які би про неї
піклувались. (Ведучий розрізає нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА».) Лише світле проміннячко
НАДІЇ ледь жевріло в її душі (єдина нитка, що залишається нерозрізаною).
Час спливав, і одного разу дівчинку небайдужі люди привели в сімейний дитячий
будинок. Тепер вона вважає, що їй дуже поталанило. З нею поруч з'явились
чоловік і жінка, яких вона вже називає мамою й батьком, у неї є брати та сестри
(Ведучий зв'язує нитку «ДИТИНА»-«РОДИНА»). Дівчинка відчуває, що її люблять (Ведучий
зав'язує нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ»). У неї знову з'явився ДІМ, де вона почуває
себе затишно й комфортно (Ведучий зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»). Дівчинка знову
почала ВЧИТИСЬ (Ведучий зв'язує нитку «ДИТИНА-«ОСВІТА»). Дівчинка знову могла
сказати: «Я - людина, нехай поки маленька, але я маю ПРАВА (Ведучий зв'язує
нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА»). Як добре, що є добрі люди, і як важливо не прощатися з
НАДІЄЮ.
-Про які права дитини було згадано у вправі?
-Які ще права прописані в Конвенції ООН про прав дитини? (відповідають ті
учасники тренінгу, які не брали участь у вправі).
Це дуже сумна історія однієї дівчинки. Але вона напевно допомогла кожному
відшукати відповідь на запитання: які ж умови необхідні кожній дитині для
повноцінного життя та розвитку. Давайте обміняємось думками.
3. Вправа « Насилля, причини, види»
Зараз ми попрацюємо
в групах. Але спочатку давайте обговоримо види, причини, форми та наслідки
насилля.
Види насилля:
·
фізичне;
·
психологічне;
·
сексуальне;
·
економічне ( нехтування потребами дитини).
Причини насилля
·
Матеріальні труднощі;
·
Наявність в сім'ї безробітного;
·
Невирішена житлова проблема;
·
Алкоголізм та пияцтво серед членів сім'ї;
·
Наявність наркоманів в сім'ї;
·
Неповна сім'я;
·
Вітчим або мачуха в сім'ї;
·
Дитина-інвалід або з проблемами зі здоров'ям;
·
Небажана дитина;
·
Важка дитина;
·
Зняття багатьох моральних заборон;
·
Сімейні конфлікти;
·
Самоствердження за рахунок слабких;
·
Культ жорстокості, пропагований в суспільстві.
Форми:
1. Залякування і погрози - навіювання страху
криком, жестами, мімікою; загрози фізичного покарання міліцією, спецшколи,
богом; прояв насильства над тваринами; загрози кинути дитину або відняти її,
позбавити забезпечення та інше.
2. Ізоляція - постійний контроль за тим, що
роблять жінка чи дитина, з ким дружать, зустрічаються, розмовляють;
заборону на спілкування з близькими людьми, відвідування видовищних заходів та
інше.
3. Фізичне покарання - побиття, ляпаси, катування,
тягання за волосся, щипання та інше.
4. Емоційне (психічне) насильство - не тільки
залякування, погрози, ізоляція, а й приниження почуття власної гідності і
честі, словесні образи, грубість; навіювання думки, що дитина - найгірша, а
жінка - погана мати або дружина, приниження в присутності інших людей ;
постійна критика на адресу дитини чи жінки та інше.
Наслідки
·
дитина вчиться насильству;
·
дитина стає тривожною; має низьку самооцінку ;
·
дитина не впевнена, що її в сім'ї люблять;
Переходимо до вправи. На кожному столі є завдання
(конкретний вид насилля). Далі учасники кожної із груп малюють «Дерево насилля»
в якому корені символізують його причини, стовбур – саму проблему насилля.
Гілки дерева – це конкретні форми, в яких здійснюється насилля щодо дитини, а
листя та плоди – це наслідки насилля, які проявляються в поведінці
дитини. Тренер звертає увагу на багаторівневість причин та наслідки
насильства в таких сферах: суспільство, сімейні стосунки та індивідуальні
особливості людей. Пропонує відобразити цю багаторівневість в деревах,
які малюватимуть учасники. Зазначає, що можна користуватися роздатковим
матеріалом, де зазначено види, причини та наслідки насильства у сімї та
жорстокого поводження з дитиною.
Після закінчення виконання роботи всі 3 групи
презентують свої « дерева».
Доповідач виставляє своє «дерево», описує його. Підводяться
підсумки за всіма видами насилля.
ӀӀӀ. Рефлексійний
блок.
1. Інформаційне повідомлення «П’ять шляхів до серця дитини»
Шановні колеги, діти по-різному
відчувають любов але кожній дитині вона необхідна. Існує п’ять способів
виразити свою любов до дитини: Дотик; Слова
заохочення; Час; Подарунок; Допомога.
Дотик - один із найважливіших
проявів любові до дитини. У перші роки життя дитині необхідно, щоб дорослі
брали її на руки, обіймали, гладили по голові, цілували тощо. Тактильна
ласка однаково важлива і для хлопчиків, і для дівчаток. Виражаючи свою
любов до дитини цього віку за допомогою ніжних дотиків, голубіння, поцілунків,
ви домагаєтеся більшого емоційного відгуку, ніж словами «Я тебе люблю».
Слова заохочення. Коли ми хвалимо
дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба
хвалити дитину надто часто, адже тоді слова втратять усю силу і сенс. Кожна
похвала має бути обґрунтованою та щирою.
Час, присвячений спілкуванню з
дитиною, - це ваш подарунок для неї. Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені. Мені
подобається бути з тобою». Іноді діти, для яких батьки не знаходять достатньо
часу, саме поганими вчинками привертають до себе їхню увагу: бути покараним
краще, ніж бути забутим. Тож яке би ви не були заклопотані, потрібно приділяти
час не лише хатнім справам, перегляду телепередач, іншим задоволенням, а
насамперед - своїй дитині.
Подарунок. Багато батьків
використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують ці
подарунки, починають вважати, що любов можна замінити різними речами.
Слід пам’ятати, що ні кількість,
ні коштовність подарунків не відображують силу почуття. Справжній подарунок
дарують щиро: не в обмін, а просто так.
Допомога. Кожного дня діти
звертаються до нас з різними запитаннями, проханнями про допомогу. Завдання
дорослих - почути запитання та відповісти на них, вчасно допомогти дитині. Якщо
дорослі допомагають дитині і роблять це з радістю, то душа дитини наповнюється
любов’ю. Якщо батьки буркотять і сварять дитину, така допомога її не радує.
На кожному етапі розвитку дитини
ми по-різному виражаємо свою любов до неї. Дуже важливо обрати саме ту форму
вираження (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка
веде до серця дитини.
2.Вправа „Очікування”
Підійдіть будь - ласка до нашого плакату, і
якщо записані вами очікування виправдалися подаруйте свої сердечки
дитині.
Хочу завершити наш семінар
таким висловом «Давайте менше говорити про обов’язки дітей, а більше про
їхні права» (Ж.-Ж. Руссо). Дякую за увагу!
Немає коментарів:
Дописати коментар