Останній урок

Тема: Скінчиться урок – і дзвінок у життя продзвенить .

Мета: Закріпити моральні ідеали особистості учня, виховувати культуру почуттів, повагу до батьків, учителя, родини. Активізувати потребу у знаннях, самоосвіті, самоудосконаленні, здоровому способі життя.

Тип уроку: урок-бесіда.

ХІД  УРОКУ

1.     Класний керівник проводить перекличку учнів класу (прізвище, ім’я та по-батькові).

2.     Кл. кер.: Першого вересня 1998 року... Маленькі діти за руку з мамою чи татом вийшли на урочисту лінійку – свято першого дзвоника. Їм присвоїли відповідальне звання “учень, учениця, школярик”. І з цього пам’ятного дня у наших сьогоднішніх випускників почався важливий етап їхнього життя, особливого життя, яке зветься шкільним. Життя, про яке складають жарти (значить життя веселе), життя зі своїми традиціями (значить стабільне), життя, яке постійно вирує (значить рухається вперед), життя, де ти сам стаєш його режисером, вносиш зміни і доповнення, яке збагачує тебе і ти збагачуєш його (тобто життя багатогранне).

3.     Випускник: Давайте пригадаємо разом,

Як вперше тут ми всі стояли,

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

Нас вчителька взяла за руку

І повела у перший клас.

Терпляче нас всього навчала...

Як швидко пролітає час.

Непрохані роки ідуть та ідуть.

Вже 8, 12, 16 минає…

Я вчора був учень – тепер випускник.

Час дійсно іде і дитинство минає…

4. Кл. кер.: Ваше дитинство лишається з вами у фотографіях, старих зошитах, альбомах, аплікаціях, речах, десь там далеко у шафі, у ваших спогадах. І не тільки. Воно живе у серці вашої першої вчительки, яка вас знає і пам’ятає, її пам’ять зберігає навіть більше ніж ви думаєте. Я запрошую до слова Валентину Григорівну.

(Слово першій вчительці)

(Виступ батьків до першої вчительки)

5.           Переступили ви наступну сходинку і потрапили у “велику школу” з великою кількістю класів і кабінетів. Як легко можна було б загубитись у цьому шумливому шкільному морі, якби вас не підтримали директор, завуч, класний керівник, учителі. А тепер із цього моря ви віллєтеся у бурхливий океан дорослого життя. Цей океан людей і їх стосунків не дозволить нікому розслабитися. То ж будьте пильними, уважними, корегуйте свої дії із життєвою погодою і живими та здоровими повертайтеся у свою гавань, якою для вас є і буде рідний дім та рідна школа. Вони дійсно рідні, бо вони у наших серцях, розумі, душі…

6.           Випускник: Не стане в списках і журналах нас

Тривога випаде в житті чи свято.

І в пам’яті спливе і школа й клас.

Приємно нам про це буде згадати.

Хтось із нас садитиме гаї,

Хліб, як золото, хтось сіяти буде.

Хай всі розкриють таланти свої.

Та школи ніхто і ніяк не забуде.

7.           1 вересня 2007 року ви із свідоцтвами за основну школи, прийшли в 10 клас. Справжні старшокласники: серйозні, цілеспрямовані, дорослі, та все ж діти… Учителі із задоволенням йшли до вас на уроки, де не тільки навчали вас, а дечому вчилися самі.  А в 11 класі наш клас поповнився  учнями Копачівської школи, які вдало вписалися в наш  учнівський колектив, внесли свою оригінальність і новизну. Та загальною атмосферою класу залишалися щирість, чесність, відкритість… За роки шкільні вам чимало вдалося пізнати:

Кохання і дружбу, і радість, і відчаю тиск.

Гадаю, хоч трохи навчилися ви відрізняти,

Де щирість і вірність, а де тільки зовнішній блиск.

8.     Випускник: В школі солідними старожилами стали.

Так відчували себе поміж всіх.

Хоча в основному старанно навчались,

Та десь дозволяли собі суперечки і сміх.

9.     Випускник: Час на семестри краявся звично,

Часом із перцем він був, часом з маслом.

Кожен урок вріс у нас генетично,

Тут зрозуміли, хто такий однокласник.

10.                                                                                        Випускник: Уроки, свята, заліки й бали

І дискотека у залі гучна.

Учнів ми ролі свої вже зіграли,

Тепер новий сценарій нам доля дала.

11.                                                                                        Кл.кер.: Було насправді, чи наснилося

В ці дні наприкінці весни?

І в тому, що усе скінчилося,

Немає вашої вини.

Дорослі учні по дитячому

У пам’яті моїй стоять…

Додати ніби то нема чого,

Та все ж ще раз хочу сказать.

Я хочу вам подякувати за те, що саме ви були моїми учнями, моїм класом. Знаєте з нами, вчителями, відбувається цікава річ, дещо зворотня по відношенню до вас. Коли ви прийшли до нас у 5 клас: малі, рухливі, безпосередні, я відчувала себе достатньо дорослою, старшою, вашою мамою. Та ви росли, мужніли, ставали самі старшими, хлопці майже всі вже вищі мене: статні, красиві юнаки, дівчата: могли б виграти будь-який конкурс краси, але вони в мене скромні і поки що на таке не зазіхають. Так от, пройшло 7 років нашого спільного життя у школі, і тепер я відчуваю себе вже не вашою мамою, яка набагато старша вас, а вашим  другом, правда трохи старшим. Виходить парадокс: замість того, щоб постарішати – я з вами помолодшала, проте я добре розумію, що це лише в душі, а шкода… Сьогодні я не зможу дібрати слів, щоб повністю сказати, які ви в мене є . Тому я скажу коротко:

Олену Грабчак я пам’ятатиму наполегливою, старанною, розсудливою, щирою і справедливою, яка виручала школу, клас, займаючи призові місця на олімпіадах, конкурсах;

Михайла Дем’янишина – безпосереднім, відвертим і доброзичливим, гарного ведучого різних шкільних свят;

Олесю Доган – врівноваженою, відповідальною, самостійною і лагідною, яка вміла ладити з усіма, як з учнями, так із вчителями;

Вадима Коваля – майже джентльмена, хитруватого, проте правдивого і відвертого юнака;

Олену Марценюк – як емоційну, чутливу, веселу і сумну одночасно дівчину, яка є гарним знавцем української мови, що не раз нам доводила це;

Ростислава Леськова – як людину, яка вміла заставити себе слухати, яка виділялася безпосередністю, слухняністю, які не давала можливості на нього сердитись навіть, якщо він щось робив не так;

Миколу Непийводу – як такого, що найбільше зазнавав змін: з  найменшого в класі учня - став  майже найбільшим, з спокійного і серйозного – веселим, життєрадісним і дотепним, а ще кмітливим і спритним хлопцем;

Олега Петрова – відвертого, правдивого юнака, який знає, що він хоче і що буде робити далі, він - заядливий спортсмен, життєва впертість допомагає йому досягати успіху у житті;

Антона Олійника – як учня, якого ми чекали ще у 5 клас, а дочекалися лише в 11, а ще як неординарну людину, яка має свої погляди на життя, його стиль, має мету і докладає зусиль, щоб вона здійснилася;

Тетяну Філь – скромну, тиху дівчину, яка, мабуть, найменше пропустила уроків, слухняну і добру дитину;

Любов Чорну – елегантною, безпосередньою, прямолінійною людиною, яка вірить  людям і люди вірять їй, яка живе не ілюзіями, а реальністю, яка вміє схилити людей до себе;

Ганну Лесик – як достатньо дорослу, яка вміє приймати правильні рішення, єдина помилка якої в тому, що вона залишила нас після 9 класу. Проте цю похибку вона також вчасно і успішно виправила.

Усі ці роки я старалася вас захистити, вберегти від чогось поганого, недоброго слова чи вчинку. Тепер мене не буде поруч і цього робити я не зможу. Тому я хочу на згадку про себе подарувати вам ось такі ангелочки, щоб вони берегли вас і приносили щастя.

(Виступ батьків до класного керівника)

12. Кл. кер.: Свято прощання і свято надій,

Свято, нарешті, здійснення мрій.

Сумно і радісно зараз усім –

Школа була ніби другий ваш дім.

Щемко на серці, так як ніколи.

Слово напутнє – директору школи.

(говорить директор)

(батьки до директора)

13.      Кл. кер.:Закінчуючи школу, мені хотілося б згадати тих, хто стояв за вашими спинами, підтримуючи у важку хвилину, розв’язував за вас задачі, писав твори... повторно вивчав шкільну програму. Це – ваші батьки. Ваші батьки, разом з учителями готували вас до дорослого життя і вивели на цей поріг – шкільний, останній поріг у доросле життя. На ньому і закінчиться ваше навчання  у школі.

14.                                                                                                    Випускник: Ми всі сюди прийшли сім’єю.

Батьки з сльозами нахиляються.

Вони страдають думкою однією:

Скінчилося, чи може починається?

У дні сумні та в дні на щастя щедрі

Батьки хай будуть у житті моїм.

Отож  живімо, друзі, щиро й чемно,

І як наші батьки добро творім.

14. Кл. кер.: Дорогі випускники! Сьогодні ми запалимо вогонь материнської та батьківської свічки. Прийміть її і передайте один одному. (спочатку всі батьки, а потім учні)

Материнську свічку прошу запалити  ___________, батьківську ________

Хай її полум’я завжди освітлює вашу життєву дорогу, як символічний факел життя. І де б ви не були, пам’ятайте, що в її полум’ї – вогонь любові материнського серця і батьківського благословення. Знайте, доки живі ваші батьки – доти цей благословенний вогонь супроводжуватиме і оберігатиме вас  по житті. Живіть, любіть, даруйте добро і тепло іншим.

15.                                                                                                    Кл. кер.: Весняний сад. Пора цвітіння,

І ви, як квіточки на нім.

Це зрілість ваша, це змужніння.

Вам далі йти… Та вже самим.

Приймати рішення самому,

Труднощі в житті долати.

Та впевнена я вже в одному:

Вам розуму не позичати.

І вже сьогодні мої мудрі дорослі діти видали „Закон про випускника”. Думаю, нам варто було б з ним познайомитися.

Слово для зачитання “закону про випускника” надається членам ради класу.

16.                                                                                                    Староста: Закон про випускника

Прийнятий на класних зборах 11 класу

Класні збори, від імені класного народу, виражаючи його суверенну волю, піклуючись про випускників приймають “Закон про випускника”

Розділ І: Загальні засади.

Стаття 1. Випускник віднині стає самостійним, ні від кого не залежним вільним і суверенним. Його воля і суверенітет забезпечується батьками.

Стаття 2: Суверинітет випускника поширюється на всю територію, яку він займає і закінчується там, де починається територія батьків.

Стаття 3: Випускник є людина. І в цьому прохання не сумніватися.

Стаття 4: Знання є основним багатством випускника, Головне пам’ятати де це багатство заховане.

Стаття 5: Основним символом випускника є атестат. Столицею випускника є школа.

Учень: Розділ ІІ: Права, свободи та обов”язки випускника.

Стаття 6: Ніхто не може втручатися в особисте життя випускника, окрім батьків, учителів та громадськості.

Стаття 7: Випускник зобов”язаний до кінця днів своїх вітатися з учителями і вчити цього своїх дітей.

Стаття 8: Випускник має право навідуватись, підтримувати, надавати спонсорську допомогу рідній школі в будь-який день, місяць, рік і в будь-якій валюті.

Стаття 9: Випускник зобов”язаний сприяти вирішенню демографічної ситуації на Україні, тим самим забезпечуючи школи учнями.

Учень: Розділ ІІІ: Права, свободи та обов”язки батьків випускника.

Стаття 10: Батьки випускника є гарантом його майбутнього навчання.

Стаття 11: Батьки випускника наділяються обов’язками:

-         забезпечувати його вступ до навчального закладу;

-         щотижня забезпечувати його продовольчою сумкою та грошовими преміями;

-         гарантувати складання екзаменаційних сесій;

-         забезпечити випускнику достойне життя і почесний вихід на пенсію

Стаття 12: Батьки випускника користуються правом недоторканості на час виконання своїх обов’язків, ухиляння від своїх обов’язків розцінюється як порушення даного закону.

Стаття 13: В окремих випадках, повноваження батьків випускника дозволяється доповнювати дідусеві та бабусі.

Учень: Розділ ІУ: Прикінцеві положення:

Стаття 14: Закон про випускника набуває чинності з моменту вручення атестату.

Стаття 15: День вручення атестату є найбільшим святом в житті випускника і відзначається щорічно.

Стаття 16: Незнання батьками  даного закону не звільняє їх від виконання його положень.

17.                                                                                                     Кл. кер.: Шановні присутні! Є у світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють голови. Це слово – мама... Мамина пісня, батьківська хата, дідусеві казки, бабусині вишиванки – все це родовідна пам’ять, наша історія. Слово “берегиня” – це поєднання найсвятішого: МАТЕРІ, ВІТЧИЗНИ, БОГОРОДИЦІ. Це символ надії, віри, любові. Наші дорослі діти давно збагнули цю святу істину.

18.                                                                                                    Випускник: Діво Пресвятая – матір матерів

Пригорни до серця дочок і синів.

Світлом золотим їх душі освіти

І допоможи їм досягти мети.

19.                                                                                                    Випускник: Научи, як землю вберегти від зла,

Розумом, діянням і крилом тепла,

Зоре-зорянице, сонце доброти

Землю України щастям освіти.

20.                                                                                                    Випускник: “Молитва за маму”

Є у мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе Пречиста молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе дрібними сльозами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їх минали без смутку і болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я , рукам надай силу,

Щоб нами раділа, пишалась усюди,

Малих пташеняток, щоб вивела в люди.

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, царице на сонячнім троні.

21.                                                                                                                                  Дорогі випускники, пам’ятайте, що матері ні купити, ні заслужити не можна. То ж бережіть своїх матерів, шануйте їх. Знайте, що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця, як сердечні рани, хвилювання і переживання за своїх дітей. Ваше недобре слово, негідна поведінка – це рана на ніжній материнській душі, яка гоїться дуже довго.

22.                                                                                                    Випускник: Мамо, так мало я встигла сказати

І поглядом, і жестом, і словами.

Ми разом були і у будень і в свято.

Хай згинуть секрети між нами.

Дмуть вітри і піднімають хвилі,

Океан життєвий клекотить,

Переможем чи впадем безсилі?

Шлях далекий і важкий лежить.

За кормою закипає піна,

Хмариться на обрії блакить,

Будь за мене впевнена й спокійна,

Хай тебе майбутнє не страшить.

Побажай удачі кораблю,

Яким керую я – твоя дитина.

Люби мене, як я тебе люблю.

Моя чарівна, добра і єдина.

23.      Кл. кер.: Ось і перегорнули ми сторінки нашого шкільного життя довжиною в 11 років. Результатом вашої копіткої праці стануть екзамени і атестат зрілості. Що порадити, які слова-дороговказ дати вам в майбуття? Благословляючи вас в щасливу путь, я хочу, щоб ви пам’ятали : що ви принесете у цей світ, таким він і буде. Тож принесіть в нього ЩАСТЯ, ДОБРО, МУДРІСТЬ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ. І знайте, що щастя – це не гроші, не влада, це – стан душі, шукати його треба в собі. Добро – це вміння нести у світ свої прагнення і не нав’язувати  нікому того, що не бажаєш сам. Мудрість – це не вказівки комусь, яким треба бути, а здатність змінюватись самому. Справедливість – це уміння не оцінювати інших за своїми мірками.

Матір Тереза – лауреат Нобелівської премії миру, залишила духовний заповіт. Давайте ми згадаємо його положення.

24.                                                                                                    Випускники по черзі кажуть:

·        Люди бувають нерозумними нелогічними і егоїстичними. І все ж люби їх.

·        Коли ти робиш добро, то люди будуть звинувачувати тебе у затаєній особистій користі і самолюбстві. І все ж виявляй доброту.

·        Якщо ти досягнув успіху, то в тебе може з’явитися багато фальшивих друзів і справжніх ворогів. І все ж досягай успіху!

·        Якщо ти чесний і відвертий, то люди будуть обманювати тебе. І все ж будь чесним і відвертим!

·        Те, що ти будував роками, може бути зруйноване в одну мить. І все ж будуй!

·        Люди потребують допомоги, але вони згодом дорікатимуть тобі за неї. І все ж допомагай людям!

·        Якщо ти досягнув безмежного щастя, тобі будуть заздрити. І все ж будь щасливим!

·        Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра. І все ж твори добро!

·        Ділись з людьми кращим, що в тебе є і цього ніколи не буде достатньо. І все ж ділись найкращим.

·        Життя – це шанс. Скористайся ним.

·        Життя – це краса. Милуйся нею.

·        Життя – це мрія. Здійсни її.

·        Життя – це виклик. Прийми його.

·        Життя – це обов”язок. Виконай його.

·        Життя – це цінність. Цінуй його.

·        Життя – це удача. Шануй її.

·        Життя – таке чудове. Не марнуй його.

25.                                                                                                                                  Кл. кер.: Ось ці основні цінності, якими ви маєте запастися, вирушаючи у життєву дорогу, якщо ви візьмете цей багаж із собою у життя, то перемога буде з вами!

26.                                                                                                    Випускник: Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

День, коли мене родила мати

Для життя, для щастя, для журби.

Як мені даровано багато,

Скільки в мене щастя,

Ось, візьми!

На землі сміятись і страждати,

Жити і любить поміж людьми.

27.                                                                                                                                  Кл. кер.: Як співається у пісні: Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу. Вирушать з тобою приспані тривоги. За тобою завжди будуть мандрувати очі материнські і білява хата. І, звичайно, їх сердечна душевна молитва за своїх дітей.

28.                                                                                                                                  Молитва батьків за майбутнє дітей.(читає мама, учні і батьки стоять) (справжня церковна молитва)

Отче Святий, Превечный Боже, от Тебя исходит всякий дар или всякое благо. Тебе прилежно молюсь о детях, которых благодать Твоя мне даровала. Ты дал им жизнь, оживотворил их душею  безсмертною, возродил святым крещением, дабы они  сообразно с волей Твоею унаследовали Царство Небесное, сохрани их по Твоей благости до конца их жизни. Святи их твоей истиною, до святится в них имя Твое. Содействуй мне благодатию Твоею воспитать их во славу Твоего имени и на пользу ближним, дай мне для этого потребные средства: терпение и силу. Господи, просвети их светом Твоея Прымудрости, да любят тебя всею душею, всем помышлением, насади в сердца их страх и отвращение от всякого беззакония, да ходят в заповедях Твоих, украси души их целомудрием, трудолюбием, долготерпением, честностию, огради их правдою от клеветы, тщеславия, мерзости, окропи росою благодати Твоея, да преуспевают в добродетелях и святости и да возрастают в благоволении Твоем, в любви и благочестии. Ангел хранитель да пребывает с ними всегда и соблюдает их юность от суетных мыслей, от прельщения соблазнов мира сего и от всяких лукавых наветов. Если же когда согрешат пред тобою, Господи, не отврати лица Твоего от них, но буди к ним милостив, возбуди в их сердцах покаяние по множеству щедрот Твоих, очисти согрешения и не лиши Твоих благ, но подай им все угодное для их спасения, сохраняя их  от всякой болезни, опасности, бед и скорбей, осеняя их твоею милостию во вся дни жизни сей. Боже, Тебе молюся, дай мне веселие и радость о моих детях и сподоби мне предстати с ними на Сташном суде Твоем, с непостыдным дерзновением сказать: «Вот я и дети, которых Ты мне дал, Господи. Аминь». Да прославим Всесвятое имя Твое, Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.

29. Кл. кер.: Хай дійсно ваше людське щастя буде осяяне життєвою мудрістю і всеперемагаючим сяйвом духовності.

Що ж, наш урок закінчується і дзвоник, який продзвенить буде дзвінком у життя. І голос дзвіночка сьогодні незвичайний. Він продзвенить різними кольорами.

Жовтим кольором (подзвонити, і так кожен раз) – кольором сонця, світла і тепла. Хай життя ваше буде світле, повне хліба, багатства і достатку!

Червоним кольором – кольором любові і кохання. Хай по ваших життєвих шляхах поруч йде тільки любов!

Зеленим кольором – кольором життя, оновлення. Залишайтеся завжди молодими, повним сил, прагнення до кращого!

Блакитним кольором – кольором мрії і надії. Саме з мрією люди досягають найбільших вершин.

Сьогодні цей різнокольоровий дзвінок звучить саме для вас.

(довгенько подзвеніти)

Кінець уроку.

Додаток:

Інший варіант молитви батьків.

Господи, на всяк час для сущого настанови і підтримай мене у трудах праведних з виховання діточок, якими ти благословив і осяєв моє грішне життя!

Усвідомлюю, що зі зростанням моїх діточок зростатиме і батьківська відповідальність перед Богом і людьми за результати виховання, за те, якими людьми вони стануть.

А тому просвіти мій розум, зміцни волю, наповни мудрістю і щедротами серце, щоб могла зростити діточок на твоїх святих заповідях, на здобутках народної моралі і духовності.

І хай заступник наш - Ісус Христос, буде моїм дітям за Отця хрещеного, а Пречиста Діва Марія стане хрещеною матір’ю  і заступницею й мудро опікуватимуть їх ціле життя, невтомно ведучи до людського щастя осяяного життєвою мудрістю і всеперемагаючим сяйвом духовності.

І тоді мої діточки у пізнанні тебе, Господи, усі свої вчинки здійснюватимуть у згоді з твоїми духовними законами, які опанують людством, що прийде до щастя.  Амінь.